• Registration
ЮНІСЕФ – дитячий фонд ООН PDF Друк e-mail
Написав Юлія Хайчіна   
Субота, 23 березня 2013, 21:59

 З часу утворення  Організації  Об’єднаних  Націй  (1945)  об’єктом  її особливої турботи і допомоги завжди були  діти,  їх  благополуччя  і  права. Одним  з  перших  результатів  діяльності   ООН   було   рішення,   прийняте Генеральною  Асамблеєю  ООН  в  1946  році,  про  утворення  Дитячого  фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) як одного з органів  ООН  для  надання допомоги дітям в Європі після  Другої  світової  війни.

Коли  в  1950  році термін повноважень фонду  фактично  закінчився,  за  проханням  країн  Азії, Африки, Латинської Америки, Генеральна Асамблея  ООН  прийняла  рішення  про включення ЮНІСЕФ в систему Організації Об’єднаних Націй  як  постійно  діючу структуру, метою якої є задоволення довготривалих потреб  дітей  у  країнах, що  розвиваються.  Із   назви   були   виключені   слова   “міжнародний”   і “надзвичайний”,  однак  відома  на  той   вже   час   абревіатура   “ЮНІСЕФ”збереглась.е випадково Загальна декларація прав людини починається зі  слів  про те, що основою свободи, справедливості і загального миру є  визнання  рівної гідності, властивої  всім  членам  людської  сім’ї,  а  також  їх  рівних  і невід’ємних прав. Права  людини  –  це  одна  з  найсвятіших  й  найдорожчих людських  цінностей,  тому  треба  їх  шанувати   і   дотримуватись,   вміти відстоювати і поважати.

 

З плином часу, не  дивлячись  на  певні  досягнення  окремих  країн  в забезпеченні більш благополучного  стану  дітей,  місія  ЮНІСЕФ  не  зазнала змін: діяти в інтересах дітей і залежності від їх  потреб  і  без  будь-якої дискримінації. При цьому важливо відзначити,  що  до  цього  часу  ЮНІСЕФ  є головним механізмом міжнародної допомоги дітям,  які  перебувають  у  важких умовах.  Значимість  ролі  ЮНІСЕФ  як  провідника   інтересів   міжнародного співтовариства по впровадженню в усіх країнах світу положень  Конвенції  ООН про права дитини заключається перш за все в широкій пропаганді  необхідності захисту прав і охорони законних інтересів неповнолітніх дітей і  мобілізації ресурсів на покращення їх становища.

Права  людини  є  природною  приналежністю,  невід’ємною  властивістю кожного члена суспільства з самого моменту  його  народження.  Саме  завдяки здійсненню  прав  і   свобод    проявляється    унікальність    особистості, розкриваються творчі здібності і можливості кожної  людини,  що  вирішальним чином відбивається на розвитку суспільства в цілому.

Майбутнє кожної людини і людства  в  цілому  потенційно  залежить  від підростаючого покоління, тому забезпечення прав дітей та їх правовий  захист безумовно є  основним  завданням  сучасності,  у  вирішенні  якої  має  бути зацікавленим все світове співтовариство.

Представляється, що в світлі сказаного  немає  необхідності  приводити аргументи. Як доказ того, що одним із найважливіших досягнень і  результатів дій  міжнародної  системи  захисту  прав  людини  є   не   тільки   визнання міжнародним співтовариством факту, що “дитина, через її фізичну  і  розумову незрілість, потребує спеціальної охорони і  турботи,  включаючи  відповідний правовий захист, як до, так  і  після  народження”,  але  і  визнання  дітей самостійними суб’єктами.

Декілька слів з історії питання і  суті  підходу  ЮНІСЕФ  до  країн   регіону.

Регіональне відділення ЮНІСЕФ по країнах Центральної і Східної Європи,Співдружність  Незалежних  Держав  і  Балтійських  державах  здійснює   свою програму діяльність і регіоні з 1990  року,  коли  Виконавча  рада  Дитячого фонду ООН вперше затвердила асигнування на підтримку програм для  країн,  що входять в названий блок. Саме до цього блоку належить і Україна.

Мандат ЮНІСЕФ і його діяльність у цих  країнах  були  обумовлені  тими проблемами, які стали наслідком різкого зниження  рівню  життя  населення  в результаті  політичних,  соціальних  так  економічних   змін   так   званого перехідного періоду, початок якого відноситься на кінець 80-х – 90-х  років.

Тобто  ЮНІСЕФ  у  впровадженні  своєї  політики  в  першу   чергу   враховує менталітет і особисті умови регіону і даної держави, тобто  політика  ЮНІСЕФ має суто індивідуальних підхід до кожної держави.

Основними факторами,  які  з  точки  зору  ЮНІСЕФ  визначили  головний напрямок його політики в даному регіоні (  до  якого  відноситься  Україна), були визнані такі фактичні обставини:

  • Скорочення або повна відміна системи соціального обслуговування сімей,  включаючи систему дитячих дошкільних закладів;
  • Обмежене  фінансування  державою  системи  охорони  здоров’я,  а  саме лікувальних закладів;
  • Скорочення зайнятості жінок і молоді в усіх сферах виробництва;
  • Втрата в суспільстві морально-етичних  і  правових  орієнтирів  і,  як      наслідок, зріст підліткової злочинності,  розповсюдження  алкоголізму, наркоманії, проституції.

Набуті з початку діяльності в регіоні досвід і  знання  про  проблеми, труднощі та необхідні пріоритети дозволили  ЮНІСЕФ  виробити  єдині  правила підходу і спільну платформу дій, концептуальну основу якої  склали  наступні висновки:

Конвенція ООН про права дитини, яку ратифікували всі країни регіону, є легітимною основою і повинна визначити рамки взаємодії  ЮНІСЕФ  з  урядами,поза урядовими організаціями та іншими потенційними партнерами;

Головну  увагу  слід  приділяти  наданню  допомоги  країнам  у  справі розвитку громадянського  суспільства  з  метою  надання  стійкого  характеру діяльності в інтересах  дітей  і  сприяння  створенню  організацій,  в  яких потреби і права дітей розглядаються як пріоритетні.

ЮНІСЕФ  слід  зосередити  свої  зусилля  на  реформі  законодавства  і використати процес збору та аналізу даних про становище  дітей  як  найбільш важливий інструмент взаємодії з урядами країн перебування  для  встановлення об’єктивних критеріїв  оцінки  дій  законодавства,  яке  торкається  прав  і інтересів жінок, дітей і молоді, і реальних заходів з метою змін підходів  в тій мірі, в якій це буде визнано необхідним в  ім’я  того,  щоб  інтереси  і проблеми цих груп населення займали пріоритетне місце в соціальній  політиці держави і всього суспільства.

ЮНІСЕФ належить грати роль свого роду “каталізатору”, добиваючись  від урядів громадських інститутів і  можливих  донорів  мобілізації  ресурсів  і дій, спрямованих на забезпечення такого стану, щоб права  дітей  знаходились в центрі уваги і займали провідне місце у програмах  країн,  що  продовжують процес перетворень з метою побудови правових  високоморальних  демократичних держав.

Ефективна  політика   в  інтересах  дітей  в  кожній  країні   повинна базуватись на точному знанні і розумінні  справжнього  становища  дітей,  їх потреб і способів найкращого задоволення цих їхніх  потреб.  В  той  же  час очевидно, що виконання державою  прийнятих  міжнародно-правових  зобов’язень не  може  бути  забезпечене  без  створення   постійно   діючих   незалежних механізмів захисту прав дитини. Це більш, ніж актуально  для  України,  тому що процеси соціально-економічних і політичних  перетворень  та  реформ,  які відбуваються  в  країні,  негативно   відбились   на   становищі   соціально незахищених груп населення, серед яких одне з перших  місць  займають  діти.

Завдання в тому, щоб створити такий орган, який зміг би виступити на  захист інтересів дітей, проводячи при цьому критичний аналіз державної  політики  і являючись свого роду рупором дітей. Крім  того,  такий  орган  повинен  бути джерелом достовірної інформації про становище, проблеми, потреби і  інтереси дітей.

Останнє оновлення на Неділя, 24 березня 2013, 17:57
 
Fitness ReLady
Ukrainian English French German Russian
Copyright © 2019. Вище професійне училище №7. Designed by Lehrer

S5 Box

Вхід