• Registration
Урок-конференція: методичний аспект PDF Друк e-mail
Написав Юлія Хайчіна   
П'ятниця, 14 жовтня 2016, 11:55

Кожен з викладачів, неодноразово відчував дискомфорт від одноманітності форм, до яких нас зобов'язує чіткий навчальний план і програмні вимоги.

Деяке варіювання форм проведення уроку переважно продиктоване дидактичними засадами: урок нового матеріалу, урок закріплення знань тощо.

Інтенсивна робота (насамперед, при розробці авторських програм, підготовці навчальної документації за індивідуальними навчальними планами та програмами) над змістовними критеріями вибору жанру уроку зумовила створення таких типів уроків, як «урок-екскурсія», «урок-дискусія», «урок-експеримент», «урок-конференція» тощо.

Стало очевидним, що глибина бачення свого предмета, наскрізні міжпредметні зв'язки, можуть і мають стимулювати викладача на урок певного жанру.

Довідка. Жанр - це поняття, що означає певний історично сформований тип змісту й функціонування чогось (наприклад, авторська методика). Кожний жанр має свої закони й межі, а також можливість взаємодії з іншими жанрами.

Пошук жанру уроку - складний і важливий момент у діяльності викладача.

Жанр уроку - це є те необхідне бачення різних шляхів подачі матеріалу. Цей шлях вибирають залежно від можливостей групи учнів чи одного учня.

Розглянемо методику проведення нестандартного уроку, а саме уроку – конференції.

Розробка уроку та її реалізація в навчально-виховному процесі передбачають використання різних методів і прийомів:

  • елементи «перевернутого» навчання;
  • прийом «історико-географічний квест»;
  • прийом «журналістське розслідування»;
  • прийом «прес – конференція»;
  • метод експрес-проектів;
  • прийом «битва експертів» тощо.

Урок - конференція – це нестандартна форма навчання, яка основана на елементах перевернутого навчання, що сприяє формуванню навиків організації самоосвітньої діяльності учнів та розвитку критичного мислення.

Довідка. «Перевернене» навчання – це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути» звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням для учнів є самостійне опрацювання матеріалу (або частини) наступного уроку.

«Перевернений» клас – це така педагогічна модель, в якій типова подача лекцій та організація домашніх завдань міняються місцями. Учні дивляться вдома короткі відеолекції, вивчають самостійно навчальний матеріал за джерелами, що вказав викладач, або, використовуючи навчальний сайт викладача. На уроці ж виконують вправи, створюють проекти, обговорюють проблемні питання, дискутують.

«Перевернений» урок – це урок, який інвертує традиційні методи викладання: подача матеріалу проходить за межами навчального закладу, а домашня робота перенесена на урок. Це не просто зміна навчальної послідовності. Такий урок передбачає зміну власних педагогічних прийомів.

Перевагами «переверненого» навчання є зростання активності, розвиток співробітництва, персоналізація навчання, доступність інформаційно-комунікаційних технологій.

Перевернена модель покладає більшу відповідальність за навчання на учнів, дає їм стимул для дослідження, експерименту. Цінність перевернутих класів у можливості використовувати навчальний час для групових занять, де учні можуть обговорити зміст лекції, перевірити свої знання і взаємодіяти один з одним в практичній діяльності. Під час навчальних занять роль викладача – виступати ментором або консультантом, заохочуючи учнів до самостійного дослідження і спільної роботи.

Особлива увага при розробці даного уроку звертається на тісну співпрацю викладача з учнями. Щоб створити та реалізувати урок вищезгаданого типу, необхідні, насамперед, знання та розуміння самого викладача по організації такого типу уроків, його комп’ютерна грамотність та вміння працювати з різноманітним програмним забезпеченням - MS Microsoft Word, Adobe Photoshop, MS PowerPoint, відео редакторами тощо. Саме викладач виступає ментором при розробці проекту і контролює та керує діяльністю учнів.

Довідка. Ментор – той, хто стежить за процесом від початку і до кінця. він не організовує проект, але може дати поради та іншу підтримку в разі потреби. Він працює працює з усією командою проекту, допомагає звернути увагу на індивідуальні цілі.

Найважливішим завданням ментора є підтримка навчального процесу підопічного і процес його рефлексії. Такі відносини мають партнерський характер, де, незважаючи на різний ступінь досвіду, ментор і менті (виконавці) рівні.

Працюючи у форматі менторингу, важливо розуміти його основні теоретичні засади, адже саме вони допомагають перетворити неорганізовані процеси передачі досвіду і неформального супроводу за принципом «рівний-рівному» в справжній повноцінний навчально-виховний процес.

Урок-конференція та його аналіз. Конференція, як форма організації навчально-виховного процесу, передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою - вирішення певної теоретичної чи практичної проблеми.

Творче обговорення та розв'язок вибраної проблеми детермінують зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а її результатом - осмислення цієї проблеми.

Учнівська конференція - це важлива форма навчання, яка сприяє формуванню знань, умінь і навичок учнів, їх закріпленню та вдосконаленню, поглибленню й систематизації; це комплексна форма узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів під керівництвом викладача, що здійснюється завдяки спільним зусиллям. Метою конференції є поглиблення, зміцнення та розширення діапазону знань учнів; формування позитивного ставлення до самостійного набуття ними знань; розвиток і саморозвиток творчих здібностей учнів, їх активності; створення передумов самовиховання, самовдосконалення, самовизначення учнів.

Підготовка конференції. Підготовку конференції можна умовно поділити на два етапи.

На першому етапі визначаються тема конференції, ставляться мета та завдання; розробляється перелік питань, які розкривають тему (план); девіз конференції; розподіляються обов'язки між учнями; готуються виставочні матеріали, наочність.

Другий етап підготовки до конференції характеризується більш інтенсивною діяльністю викладача й учнів; уточнюється план конференції, визначаються її учасники (учні однієї групи, паралельних груп), складається список рекомендованої літератури, оголошуються доповідачі та виступаючі, готується інформаційний стенд. На другому етапі центральною ланкою в підготовці конференції є її змістова сторона. У цьому плані першим помічником (ментором) є викладач, який надає допомогу учням, іншим учасникам конференції; переглядає зміст доповідей, аналізує їх; порівнює, співставляє, прогнозує можливі зіткнення різних точок зору, поглядів, переконань. Якщо визначаються опоненти доповідачів, то вони теж повинні заздалегідь ознайомитися зі змістом доповідей. При цьому переслідується мета виявлення наявності нової інформації, цікавих статистичних даних, фактів, прикладів з літератури та практичної діяльності, які мають узагальнюючий характер і сприяють підвищенню інтересу учнів до певного курсу навчального предмета, у т. ч. теми конференції.

Практика роботи навчальних закладів підтверджує, що доцільно проводити конференції з таких тем, які б дозволили використовувати знання учнів з кількох навчальних предметів (використання міжпредметних зв’язків). При цьому якість конференції підвищується завдяки об'єднанню зусиль викладачів - предметників у її підготовці та проведенні.

Технологія проведення. Технологія проведення уроку-конференції наступна:

  • оголошення теми, доповідей, співдоповідей, виступів;
  • затвердження регламенту роботи;
  • підтримка робочої атмосфери;
  • концентрація уваги учнів на темі конференції, активізація навчально-пізнавальної діяльності учасників конференції;
  • дотримання чіткої процедури її проведення;
  • забезпечення позитивної установки на сприйняття змісту повідомлень, відповідного морального та психологічного мікроклімату, атмосфери поваги та довіри.

Підсумки конференції доцільно підбивати колективно, залучаючи учасників до оцінки її результативності, використовуючи думки та ідеї опонентів.

Оцінка ефективності проведення конференції. У процесі відвідування та аналізу уроку-конференції доцільно враховувати параметри:

  • раціональність вибору теми конференції, постановки навчально-виховних цілей та завдань;
  • підготовка конференції (зміст доповідей, співдоповідей, виступів, рекомендацій, внесених доповідачами як результат самостійної творчої праці; ознайомлення учнів із запропонованою літературою, підготовка наочності та інших ілюстративно-демонстраційних матеріалів);
  • дотримання процедури проведення уроку-конференції (повідомлення теми, регламенту роботи; психологічний настрій на сприйняття та обговорення інформації учасниками конференції);
  • порядок і дисципліна учнів під час проведення конференції, зацікавленість у змісті доповідей та повідомлень;
  • зміст конференції (глибина, повнота розкриття теми; зміст окремих доповідей, читання напам'ять уривків, цитат з літературних джерел; використання наочності; ораторські здібності доповідачів, літературний стиль, грамотність і чистота мови);
  • ефективність конференції (формування світогляду учнів; поглиблення та розширення діапазону знань у даній галузі науки; формування навичок самостійної роботи з інформаційними джерелами та їх аналізу; умінь писати доповіді, публічно виступати перед аудиторією; виховання почуття відповідальності; задоволення учнів від проведеної конференції).

Звернемо увагу на технологію проведення навчальної конференції проблемного характеру. Переваги цієї технології проведення уроку суттєві. Готуючись до уроку, учні самостійно проходять веб-квест (наприклад, історико-географічного спрямування) за обговореними з викладачем категоріями, самостійно створюють експрес-проекти, в залежності від свого бачення рішення завдання, своїх естетичних смаків та способів подання. Веб-квест спонукає учнів до осмисленого інформаційного пошуку за допомогою технологій web-2.0. Особливістю організації такого роду проекту є тісна співпраця керівника проекту та виконавця, опис покрокових завдань, вирішення яких відбувається під час опрацювання інформаційних джерел, співставлення фактів, синтезу інформації та ототожнення висновків.

Представляючи свій експрес-проект, в учнів формуються ораторські здібності, вміння переконувати опонентів, ставити до них питання, робити висновки. Таким чином, учні бачать, що вдало проведений урок – це їх особиста заслуга, що, в свою чергу, підвищу їх навчальних статус та статус викладача, як їх наставника.

Безперечно, уроки такого типу неможливо використовувати систематично. Це обумовлено, насамперед, обмеженням викладання навчального матеріалу у часі, а також професійною комп’ютерною підготовкою викладача (робота з графічними редакторами, відеоредакторами, аудіоформатами та ін.). Але уроки вищевказаного типу спонукають учнів до продуктивної праці, сприяють розвитку зацікавленості, творчості та формуванню власного «Я», впевненості в своїх силах.

Останнє оновлення на П'ятниця, 14 жовтня 2016, 22:41
 
Fitness ReLady
Ukrainian English French German Russian
Copyright © 2019. Вище професійне училище №7. Designed by Lehrer

S5 Box

Вхід