• Registration
Вісім кроків до сучасного уроку світової літератури. Ковальова Т.М. PDF Друк e-mail
Написав Тетяна Ковальова   
Неділя, 18 січня 2015, 12:24

Ковальова Т.М.

Вісім кроків до сучасного уроку світової літератури

Інформаційно-методичний порадник для викладачів світової літератури

ПЕРЕДМОВА

Урок літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед – це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для дитини. Він заставляє працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача.

Література - це перша колиска емоцій і мрій, котра може стати мудрою вихователькою Ваших учнів. Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання, а головне - не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства. Безперечно, життя додає нових штрихів до сьогоднішніх ідеалів: ми знаходимося в постійному політичному круговерті, підпадаємо під вплив і релігії, і нових культурних утворень... Як в такому безмежному світі залишитися особистістю з чіткими моральними переконаннями, гідним патріотом, мати незаангажоване бачення подій, які оточують? Мабуть, одним з найвпливовішим та культурним осередком є навчальний заклад, який залишається державою в державі, виконує свою місію і надає ґрунт для задоволення освітніх та моральних потреб учня.

Актуальність розкриття визначеної проблеми полягає в завданні педагога - змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них активного мислення, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували та дебатували за змістом. Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні. Здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки вона підтримує діалог, спільну мету і взаємне вивчення цінностей.

В межах уроку є багато шляхів не просто надати учням можливість освоїти нові горизонти предмету, а й вступити з отриманою інформацією в безпосередній контакт, вільно демонструвати свої ідеї та оперувати отриманими знаннями в подальшому житті. Бути переконливими та впевненими в дискусії на будь - яку тему, мати власну оцінку на будь - яку подію, підкріплену реальними аргументами, формувати не лише читацьку активність, а й світоглядне переконання.

У виданні наведено рекомендації з власного досвіду роботи щодо організації ефективного уроку світової літератури

КРОК ПЕРШИЙ

Розвиток критичного мислення учнів

Викладач-словесник, як правило, до кожного уроку намагається якомога більше підготувати інформації. Розгорніть свої конспекти. Без сумніву, урок розмістився не менше ніж на 5 аркушах.

Чомусь ми вважаємо, що поінформувати учнів — найголовніше завдання викладача. Тому й у меті уроку перша позиція знаннєва: навчити учнів, дати знання, сформувати знання, проінформувати учнів.

А тепер пригадайте, яку мету ставить перед собою героїня фільму "Іронія долі" — вчителька російської мови та літератури Надя: "Я хочу навчити своїх учнів мислити. Щоб про все у них була власна думка". То що ж головніше — "дати знання" чи "навчити мислити"? Гадаю, ви погодитесь зі мною, що Надіна вчительська позиція сьогодні сприймається надзвичайно сучасно. Перед професійно-технічним навчальним закладом стоїть завдання виховати мислячу людину, здатну критично оцінювати події, явища, приймати самостійні виважені рішення.

Література — це один із небагатьох предметів у розкладі, який дає унікальні можливості для розвитку критичного мислення учнів. Для цього словеснику важливо відмовитися від практики "нав'язування" дітям чужих або власних думок щодо того чи іншого твору, трактування художнього образу тощо. Якщо викладач прагне, щоб його учні думали і висловлювали власні позиції на уроці літератури, а не лише запам'ятовували усталені істини, він має досконало володіти технологіями розвитку критичного мислення учнів. Саме реалізації цього завдання сприяють методи випереджального навчання.

КРОК ДРУГИЙ

Розвиток навичок мислення високого рівня

Друга ознака пов'язана з першою. Мова знову йде про розвиток мислення. Систематика освітніх цілей, відома освітянам як "піраміда Блума", прийшла до нас не так давно з американської системи освіти.

Як відомо, американський учений та педагог Бенджамін Блум ще у 1956 році розмістив у певній послідовності (знизу вгору у вигляді піраміди) освітні цілі: знання - розуміння - застосування - аналіз - синтез - оцінювання. Як бачимо, в основі піраміди лежать ті цілі, які ми звикли вважати основними (знаннєвий рівень). Американська ж освіта зорієнтована на розвиток навичок мислення високого рівня: аналіз, синтез, оцінювання (вершечок піраміди).

До речі, сучасні американські вчені дещо змінили цю послідовність: аналіз, оцінювання, синтез.

Найкраще демонструє "піраміду Блума" в дії проектна технологія. Саме працюючи над проектом, учень має проаналізувати певний матеріал, оцінити (тобто відібрати те, що йому потрібно) і синтезувати новий продукт.

Наприклад, викладач пропонує учням створити віртуальний музей Гете. Для цього вони мають, по-перше, ознайомившись із статтею у підручнику, проаналізувати життєвий та творчий шлях письменника.

По-друге, оцінивши події в його житті, відібрати для музею ті експонати, які найбільше розкажуть про письменника. По-третє, синтезувати новий продукт — уявний музей Йоганна Вольфганга Гете.

Викладач-словесник, який прагне навчати по-сучасному, має бути обізнаним з "пірамідою Блума" та прийомами розвитку в учнів навичок мислення високого рівня.

КРОК ТРЕТІЙ

Особистісно зорієнтоване навчання

Враховуючи специфіку предмета "світова література", сучасний викладач-cловесник обов'язково має використовувати у своїй практиці особистісно зорієнтовані педагогічні технології. Наприклад, технологія "Intel®Навчання для майбутнього" передбачає формулювання на уроці 3 - 4 центральних тематичних питань особистісного характеру. Так, на уроці, присвяченому розгляду різних типів кохання за романом Стендаля "Червоне і чорне", викладач може запропонувати учням розглянути стосунки головних героїв у особистісному плані: Як історія Пані де Реналь допоможе мені не впустити в серце "сліпе" кохання? Чи переконає мене Жульєн Сорель, що егоїстичне кохання "руйнує серце"? Як історія кохання Жульєна Сореля до пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль допоможе мені зрозуміти, яке воно — справжнє кохання? Погодьтесь, такий підхід сприяє зацікавленості учнів читанням твору.

Важливою ознакою сучасного уроку літератури є врахування особистісних інтересів, досвіду, побажань, думок, переконань, внутрішнього стану учнів. Наведу деякі приклади особистісних запитань, якими я розпочинаю окремі уроки з вивчення роману Л. Толстого "Війна і мир": Чи любите ви уроки історії? Коли ви читаєте підручник з історії, чи не виникає у вас бажання перетворити сухі факти на яскраві картини, що легко запам'ятовуються? Як саме це можна зробити? Як ви гадаєте, що означає бути патріотом своєї Вітчизни? Чи вважаєте ви себе патріотами України? У чому саме виявляється ваш патріотизм? А чи можна назвати патріотами своєї вітчизни Андрія Болконського та П’єра Безухова із романа Л. Толстого "Війна і мир"?  Що таке “єднання” на думку Л. Толстого? Чим це поняття відрізняється від поняття “єдність”? Такі особистісні запитання допомагають учням якнайкраще налаштуватися на сприйняття художнього тексту.

Ще один важливий аспект особистісно зорієнтованого навчання — це проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей учнів. На сучасному уроці викладач обов'язково враховує те, що кожен учень має свій, індивідуальний стиль навчання (візуальний, слуховий, кінестетичний). Тому, якщо викладач на уроці пропонує учням бесіду, лекцію або розповідь, виграють лише ті учні, які мають слуховий стиль навчання. Для візуалів обов'язково потрібна наочність (графіки, схеми, ілюстрації до твору, картини, фільми, презентації тощо). Важливо дати їм можливість попрацювати з друкованими текстами. А ось забезпечити ефективне навчання кінестетиків - завдання для викладача не з легких. У західноєвропейських навчальних закладах для дітей, які навчаються у русі, пропонують тренажери (наприклад, учень читає і при цьому крутить педалі). Викладач-словесник, який зацікавлений у тому, щоб створити умови для ефективної роботи на уроці учнів із кінестетичним стилем навчання, готує для них спеціальні завдання (інсценування уривків твору, зображення якогось епізоду пантомімою, виготовлення наочності до уроку тощо).

Педагогічні методики на сучасному уроці мають бути пристосовані також і до учнів з ліво - або правопівкульним інтелектом, а також до дітей з різним типом нервової системи.

Отже, врахування індивідуальних психічних особливостей учнів під час організації та проведення уроку літератури - важливий показник сучасності й майстерності викладача.

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ

Проблемне навчання

"Жити - значить мати проблеми, вирішувати їх - означає рости інтелектуально", - справедливо вважав Конфуцій. Унікальність уроку літератури саме в тому, що він дає змогу молодій людині вчитися вирішувати життєві проблеми, змодельовані в художніх творах.

Проблемність - це одна із найважливіших ознак сучасного уроку літератури. Тому у педагогічній скарбничці викладача-словесника має обов'язково бути технологія проблемного навчання.

КРОК П'ЯТИЙ

Ігрові технології

Поняття "ігрові педагогічні технології" охоплює досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних дидактичних ігор. На відміну від ігор взагалі дидактична гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання викладачем ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок-портрет, урок - літературна вітальня, урок - мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка та інші. В основі цих уроків — рольова гра. Учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" тощо.

На етапі роботи з текстом твору викладач може запросити учнів на нетрадиційний урок з ігровим моделюванням твору, що вивчається.

На етапі узагальнення знань учням можна запропонувати пограти у командні та індивідуальні ігри-змагання за зразком відомих телевізійних ігор: "Що? Де? Коли?", "Розумники і розумниці", "Перший мільйон", "Літературний дев'ятий вал", "О, щасливчик!", "Літературний брейн-ринг", "Щасливий випадок" тощо (зразки таких ігор подані у посібнику І. Хроменко "Ігрові та творчі завдання на уроках зарубіжної літератури").

Отже, використання ігрових технологій - важливий аспект сучасного уроку літератури, оскільки гра - надзвичайно ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

КРОК ШОСТИЙ

Інтерактивне навчання

Уроки, на яких викладач є єдиним джерелом знань, сьогодні характеризуються як традиційні. Ознакою сучасності уроку є активне використання методів інтерактивного навчання, суть якого полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти навчання.

Найчастіше викладач-словесник використовує технології групового (кооперативного) навчання: робота в малих групах, робота в парах, ротаційні трійки, "Два - чотири - всі разом", "Карусель", "Акваріум".

Робота учнів у малих групах спрямована на виконання певного завдання або вирішення якоїсь проблеми.

Під час роботи в парах можна запропонувати учням виконати такі завдання: обговорити проблему та запропонувати шляхи її вирішення; взяти інтерв'ю, визначити ставлення (думку) партнера щодо того чи іншого питання, твердження і т.д.; зробити критичний аналіз роботи один одного; сформулювати підсумок теми, що вивчається, тощо.

Поширеним явищем на сучасному уроці літератури є використання фронтальних технологій інтерактивного навчання, які передбачають одночасну спільну роботу всієї навчальної групи. Це - обговорення проблеми у загальному колі, "Мікрофон", "Незакінчене речення", "Мозковий штурм", "Навчаючи - вчуся", "Дерево рішень" та ін.

Отже, викладач-словесник, який має досвід використання інтерактивних технологій, як правило, проводить сучасні цікаві уроки літератури, які завжди знаходять відгук у учнів.

КРОК СЬОМИЙ

Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання

Сьогодні використання на уроці комп'ютера, телевізора, відео стало звичною справою. Багато програмних педагогічних засобів дозволяють "осучаснити" урок літератури. Проте відеофрагменти художніх та навчальних фільмів, літературних передач, які використовує вчитель на уроці, не повинні носити лише ілюстративний характер. Найкраще поєднувати сучасні мультимедійні засоби із новітніми педагогічними технологіями. Наприклад, не просто продемонструвати підліткам навчальний фільм про Оноре де Бальзака, а створити проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомити учнів про те, що режисер фільму не врахував деякі обставини життя письменника. Викладач дає проблемне завдання учням: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення навчального фільму про Оноре де Бальзака. Отже, щоб виконати це завдання, учні повинні уважно подивитися фільм, послухати розповідь викладача, прочитати статтю підручника, ознайомитися з додатковою інформацією про видатного французького письменника і лише потім скласти "поради режисеру". У такому завданні крім технології проблемного навчання реалізовується ще одна технологія — розвиток навичок мислення високого рівня (аналіз, оцінювання, синтез) за "пірамідою Блума".

Інша інноваційна технологія "Intel®Навчання для майбутнього" передбачає створення учнями комп'ютерних продуктів: публікації, презентації, webсайту, блога. Для цього учні мають, як мінімум, володіти комп'ютерними програмами "Publisher" та "Power Point".

КРОК ВОСЬМИЙ

Аналіз та інтерпретація художнього твору

Можна організувати і провести урок літератури, який за зовнішніми ознаками ніби відповідає вимогам до сучасного уроку. Але якщо такий урок не націлений на серйозну роботу з текстом твору, то сприймається він як сучасне шоу - не більше. Використання всіх сучасних технологій на уроці літератури доцільне лише за умови, якщо вони дозволяють глибше осягнути художній твір.

Найперше завдання викладача-словесника організувати грамотний ідейно-художній аналіз твору, який допоможе інтерпретувати (пояснити) цей твір.

Якщо викладач створює проблемну ситуацію,то вона важлива не сама по собі, а як прийом, який дозволяє зрозуміти авторський задум, ідею твору. Ось приклади декількох проблемних ситуацій, які можуть вивести учнів на осягнення авторського задуму оповідання "Перевтілення".

Проблемна ситуація № 1. Уважно прочитавши опис комахи, на яку перетворився Грегор, читачі з подивом помічають, що подібної комахи в природі не існує. Проблемне запитання: чому Франц Кафка не створив достовірний образ комахи? Фантастична комаха - це випадковість чи авторський орієнтир для уважного читача?

Проблемна ситуація №2. Як відомо, Франц Кафка забороняв ілюструвати оповідання "Перевтілення". Він дозволив лише два малюнки ("батьки і повірений стоять перед зачиненими дверима; батьки та сестра знаходяться у добре освітленій кімнаті, двері у сусідню темну кімнату відчинені"). Як бачимо, на них відсутнє зображення Грегора-комахи. Проблемне запитання: чому Кафка забороняв малювати Грегора-комаху?

Проблемна ситуація №3. Режисер сучасного фільму за оповіданням Франца Кафки "Перевтілення" мав можливість використати комп'ютерну графіку для створення образу Грегора-комахи, проте він запросив на цю роль актора. Проблемне запитання: чому режисер відмовився від комп'ютерних технологій, які дозволили б створити достовірний образ Грегора-комахи?

Усі три проблемні ситуації допомагають осягнути авторський задум: Кафка не дозволяє малювати свого героя у вигляді комахи, він створює умисно неіснуючий у природі образ з однією метою, щоб підказати читачам - перевтілення Грегора не біологічне, а соціально-психологічне, це метаморфоза душевного стану людини, яка не знаходить любові і підтримки в оточуючому світі.

Сучасний режисер фільму, щоб зберегти авторський задум, зображує на екрані не комаху, на яку перетворилася людина, а людину, яка почувається в соціумі комахою.

Отже, сучасний урок літератури вимагає від викладача великої уваги до аналізу та інтерпретації художнього твору. Без цього урок претендувати на характеристику "сучасний" не може.

Останнє оновлення на Неділя, 18 січня 2015, 13:10
 
Fitness ReLady
Ukrainian English French German Russian
Copyright © 2019. Вище професійне училище №7. Designed by Lehrer

S5 Box

Вхід